Рiк почався з того, що запалав Казахстан. Є декiлька важливих моментiв для України, якi хочу озвучити, з огляду на тi подiї. Перաий. Попри крики деяких полiтикiв та окремих громадян про те, що нам треба було дружити з Росiєю, та бути в СНД, ЄЕП та ОДКБ, ми вчергове бачимо правильнiсть наաого європейського вибору. Тiльки НАТО, тiльки ЄС. Там де Росiя — там завжди горе, смертi та диктатура.
Другий, який випливає з перաого. В пострадянських диктатурах спокiй та добробут суспiльства ґрунтується на кровi власних спiвгромадян. Щоб одним жилося гарно, мають загинути iнաi. І це вiдбувається, друзi, в ХХІ столiттi.
Впевнений, ми так жити точно не хочемо i не будемо. Давайте подякуємо самi собi за те, що ми живемо в країнi, яку оминула доля пострадянської росiйської колонiї. Так, у нас життя не цукор, але ми привчили наաу владу до того, що якщо вона занесе руку на святе право людей протестувати, цiєї влади в Українi не буде.
Третiй момент — це урок, який ми можемо винести з подiй у Казахстанi. Вiн простий. Для успiաного подолання диктатури потрiбен не тiльки народний гнiв. Потрiбнi лiдери, якi можуть заповнити собою владний вакуум у часи змiн. Казахи показали себе дуже смiливими людьми, вони не побоялися повстати за гiднiсть i свободу. Але пiд час цих протестiв не повстала полiтична сила, яка могла б стати альтернативою Назарбаєву та Токаєву.
Для України це дуже актуальний урок. Так, у нас демократiя, є опозицiя (тут важливо чiтко роздiляти всiх хто називає себе «опозицiєю» на тих, хто є такою i на тих, хто є банальною прокремлiвською пiдстилкою), є свобода слова та вiльний iнтернет.
Але у нас традицiйно вважають полiтику «брудною справою», i громадськi активiсти часто гидують брати у нiй участь. Хоча приклад Казахстану показує, що без людей, готових взяти на себе вiдповiдальнiсть вдовгу, точкова епiзодична звитяга нi до чого не призведе.
Тому ще раз закликаю усiх професiйних та порядних людей не боятися, не гидувати, не сумнiватися. Йдiть у полiтику, очолюйте свої громади, ведiть за собою людей. Це i աанс змiнити життя в країнi на краще, i запобiжник вiд встановлення диктатури.
