Добре, я прийшов на цей пост. Після 3716 дзвінків із запитанням: “чи буде війна? “, я зрозуміла, що легше один раз написати, ніж відповісти всім.
Почнемо з того, що війна триває вже 8 років. Але багато хто цього не відчуває, бо немає війни в їх житті, в інформаційному полі і в порядку денному. Відпочинок в Єгипті чи Буковелі в їхньому житті є, а війни немає. Є похід в кіно, щоб побачити новий блокбастер, а зведення з фронту немає. Є вечеря в ресторані або шашлик на свіжому повітрі, але немає збору допомоги для фронтлайнерів. І тут ходять в музей, в театр, дивитися футбол чи читати книги, але не все це нагадує нам про те, що наші воїни щодня під обстрілами і ризикують своїм здоров’ям чи життям, щоб захистити право всього вищенаведеного.
Моє життя має все це. І релакс, і шашлики, і кіно, і передача допомоги на фронт, і протидія російській інформатиці, і все інше. Так, все моє життя з 2014 року. А я живу в постійному очікуванні повномасштабної війни. Я дійсно її не хочу. Але вона більш ніж вірогідна. У 2014 році мало хто вірив, що Кремль захопить Крим і частину Донбасу, добре озброїє сепаратистів і передасть свої війська Україні, раніше видаливши ідентифікаційні таблички, а також вбиває українців і систематично y ведеш бізнес в Україні C.O. І ось як це все відбувалося. Тому я вірю в реальність повномасштабної війни, розвязаної Кремлем. Але я теж бачу різне. Немає підстав говорити, що буде війна.
По периметру України зібрані великі ворожі сили. Але цих сил явно недостатньо для повноцінної успішної операції по захопленню України. І тут ключове слово “УСПІХ”. Більше того, ці сили не забезпечені всім необхідним для початку довготривалої активної війни на нашій території. Але не питайте мене, звідки я це знаю. Просто повірте, що це більш ніж достовірна інформація. Більше тижня я щоденно контактую з офіцерами розвідки, Генштабу та ЗСУ. А вони спокійні і не панікують. Хоча їм та їхнім підопічним доведеться захищати Україну у випадку, якщо ситуація загостриться. І вони впевнені в собі. А ще нагадують, що в свій час Кремль не зміг перемогти Чечню, яка менша за Чернігівську область. Отже, що вже казати про їхню можливість перемогти Україну? Вони можуть організувати імпульс, але це не дасть їм перемоги, а надасть десятки тисяч трун Москві, Петербургу, Рязані, Грозному, Єбургу та інших міст РФ. Тож не панікуйте. Ось що важливо. Не панікуйте!
Є так звана “військова доктрина Герасимова”. Ця доктрина переосмислює сучасну концепцію міждержавного конфлікту, а також відповідає військові дії з політичною, економічною, інформаційною та іншою невоєнною діяльністю. Про доктрину стало відомо після публікації статті Герасимова «Цінність науки в лісах» у виданні Військово-промисловий кур’єр у лютому 2013 року та наступних дій Росії по відношенню до України, повністю збігаючись з тезами цієї доктрини. Загалом це опис тієї самої гібридної війни, яку Кремль веде проти України з 2014. Отже, в ньому є все, що ми бачимо сьогодні – створення паніки в інформаційному просторі, хакерські атаки на інфраструктуру, психологічний тиск через масовий фейковий мінування та концентрацію сил на кордоні, тиск на економіку та енергетичний шантаж, д кредитування лідерів громадської думки та формування страхових у населення, та багато іншого. Знайомо? Так, все це реалізує Кремль у протистоянні з Україною. Але пам’ятайте головне, якщо в голові вже живе паніка і російські танки в думках вже зайшли в Київ, значить ФСБ і ГРУ досягли своєї мети. Тому головне не панікувати і мати віру в нашу армію. І вона у нас є. І вона сьогодні в багато разів сильніша і досвідченіша, ніж була в 2014. Крім того, налічується близько 300 тисяч атосменів з досвідом утилізації окупантів. Багато зброї на руках і на милицях. Плюс, активно формуються сили тероборони. Що це за сенс? Що вони нас подавляться. Це має бігти над вашою головою. Інакше російські спецслужби вас вже перемогли.
Хоча дехто може сказати, що дуже важко жити постійно в очікуванні війни. Це складно, але можливо. Подивіться на Ізраїль. В такому стані вони живуть більше 70 років. У мене є близький друг Міша Левін в Ізраїлі. Міша має малий бізнес. Він інструктор з водіння. Але якщо завтра почнеться війна і вороги нападуть на Ізраїль, то Міша піде захищати свою державу. А ще у Міші два сина, Яша і Дудік. І ще й під рушницю підуть. А Едік, чоловік моєї двоюрідної сестри, візьме товар в руки і одягне форму. У них просто немає іншої країни, і вони не хочуть втрачати свою. Звичайно, вони можуть піти. Але це точно не їх вибір. І я знаю, що кажу. Ось чому я нікуди не піду. Це моя країна. І я буду захищати Україну.
Не треба панікувати. Треба тверезо дивитися на речі і розуміти, що відбувається. Так, є загроза. Але це не 100-та гарантія того, що буде повноцінна війна. Особливо, якщо ворог розуміє, що він не панікував, йому не буде легкої прогулянки, і він не зможе перемогти і тримати Україну під контролем. І пам’ятайте, що ніхто крім нас не захистить Україну. Союзники дадуть нам інструменти і введуть санкції на Кремль, але ми самі будемо смердіти. Ви повинні бути готові захистити свою родину, свій дім, своїх друзів і близьких, свої міста і села, свою Україну! І власне життя. Світ поважає і рахує тих, хто показує силу і характер. Так ось, якими ми будемо. І не панікуйте. Зрештою, це марно і нічого хорошого не приносить. Як то кажуть: попереджений – значить озброєний. Тепер ви озброєні. Інформативно, як мінімум. Тож діліться цією інформацією з іншими та сійте впевненість в собі в інших. Тому що саме з цього починається перемога. І з вірою в Збройні Сили України!
За матеріалами Борислав Береза
