Генерал Дмитро Марченко дав детальний аналіз битви за Київ
Виграно першу велику битву цієї війни – битву за Київ.
Якби ми програли її, Україна була б роздерта на кілька шматків. Військові на Сході були б відрізані від постачання і оточені. До 300 вбитих цивільних в Ірпіні додалося б 30 тисяч у Києві.
Ключовим стало утримання Васильківського летовища. “Елітні” обізяни були знищені і не змогли захопити злітну смугу для своїх транспортів. Другим чинником була зупинка наступу на південь від Житомирської траси на Фастів і Васильків. Кажуть, допомогли ще давньоруські Змієві вали. А ЗСУ насипали зверху артою і ванькам стало різко не альо.
Третім і контрольним в голову стало звільнення Макарова і ускладнення постачання відрізаного південного угрупування. За нас дуже круто зіграла рідна земля. Річка Ірпінь та її заболочені береги не пустили окупантів до Києва і дали час зібрати сили.
А ще за нас був весь Київ. В сучасній історії нема такого прикладу масової добровільної мобілізації в ТРО і ЗСУ. Які уроки битви за Київ?
1. Ми були не готові. Понівечені Ірпінь, Гостомель, Буча – плата за нашу неготовність.
2. Вже зараз треба врахувати помилки і рубежі подалі від Києва і Житомирської траси.
3. Озброєння ТРО – найкраще рішення для захисту Києва, яке тільки могло бути. Обов’язково треба це розвинути і зробити фішкою нашої оборони.
4. Битва за Київ показала значення системи ППО. Вона має стати пріоритетом розвитку ЗСУ №1.
5. Критично не вистачає авіації і бойових гелікоптерів.
6. Протитанкові компплекси від союзників і українські аналоги помножили на нуль російську стратегію наступу колонами. Тепер це тупо колони смертників.
7. Все те, що писали в літературі Другої Світової про українського солдата – правда. Хитрий, вмілий, впертий, незламний. На ньому трималася вся армія Совєцького союзу. Тепер український солдат – як чистий спирт, не розбавлений московитами робить ЗСУ непереможними.
Це перша велика перемога цієї війни. І вона не остання.
дякую за детальний аналіз.а поки ви аналізуєте прочитане, нагадаю, що саме цей бойовий генерал обороняє Миколаїв у той час, поки голова ВЦА Кім досить ефективно заспокоює громадян своїми відосиками.
Що теж потрібно поки військові нищать русню
Але маємо памятати, що воює не Кім, а солдати, яких очолює бойовий генерал Марченко
Кіборг, якого перед війною ДБР по сфальсифікованій справі кинуло в тюрмуІ поки він на півдні воює під кримінальним переслідуванням, ДБР сидить в тилу і, як пишуть журналісти, вимагають собі премії по 30.000
пишу про це так детально, щоб коли завершиться війна ми памятати хто є справжні герої, а хто – медійна персона
це важливо знати, щоб потім у жодного паскудного дебеерівця не піднялась рука переслідувати бойового генерала, який врятував Миколаїв від геноциду
Слава героям!
Слава Україні!
